зробити

зроблю́, зро́биш; мн. зро́блять; док.

1) перех. Виготовити який-небудь предмет, якусь річ і т. ін. || Приготувати їжу, виготовити напій. || Створити що-небудь.

2) перех. і рідко неперех. Виконати якусь роботу, дію; виявити якусь діяльність; здійснити що-небудь. || перех. У сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що виражають ці іменники. || перех. У сполуч. з іменниками на означення рухів (людини) вказує на здійснення цих рухів, виражених іменниками. || перех. У сполуч. зі словами на означення міри, кількості вказує на обсяг виконаної роботи, дії. || перех., чим. Досягти, домогтися чого-небудь завдяки чомусь, за допомогою чогось.

••

Зроби́ти бі́знес розм. — мати якийсь зиск, вигоду, одержати що-небудь унаслідок певних дій, продажу, спекуляції і т. ін.

3) перех. і неперех. Учинити певним способом, чином. || кому, чому, з ким – чим, рідко над ким. Учинити як-небудь щодо когось, заподіяти кому-, чому-небудь щось.

••

Нічо́го не зро́биш — уживається на означення неможливості вчинити так, як хочеш, на означення вимушеного примирення з тим, що є.

Що [ж ти] зро́биш — уживається на означення безпорадності, неможливості щось змінити, щось вдіяти.

Що [ж ти] йому́ зро́биш — уживається на означення неможливості впоратися з ким-, чим-небудь, вплинути на когось.

4) перех., з ким – чим. Використати певним чином, знайти якесь застосування і т. ін.

5) перех. Перетворити, обернути на кого-, що-небудь. || кого ким. Призначити чи обрати ким-небудь. || Схарактеризувати кого-небудь певним чином. || Довести до чого-небудь; надати кому-, чому-небудь певних якостей, властивостей.

6) перех. Надати певного виразу (обличчю, очам).